2017-01-23

Полтавська “Самопоміч” долучилась до “Ланцюга Єдності”

День Соборності

Активісти та члени «Об’єднання «Самопоміч» з нагоди Дня Соборності, долучилися до Всеукраїнської акції, та взявшись за руки, створили разом із іншими полтавцями «Ланцюг Єднання».

Два береги Ворскли, Схід і Захід України, символічно, як і 22 січня 1919 року, об’єдналися заради втілення української мрії – єдності, свободи й незалежності. Традиція саме так відзначати це свято з’явилася у 1990 році, незадовго до проголошення Незалежності. Тоді, близько 3 млн. людей взявшись за руки, поєднали між собою Львів та Київ живим ланцюгом, у кожній ланці якого горіло серце любов’ю до Батьківщини. 

В.о. голови Полтавського обласного осередку «Самопомочі» Вячеслав Кущинський вважає це ще одним кроком на шляху до змін у свідомості нації:

« Дуже вартісно те, що люди мають націоналістичні переконання, виходять, виявляють свою позицію щодо потреби єдності держави. Єдності не тільки на папері, а й на ділі. «Самопоміч» це підтримує. Це патріотично».  

 Від 1990 й до сьогодні, 27 років поспіль українці багатьох міст і сіл України, 22 січня, ополудні, збираються разом, щоб взятися за руки, стати пліч-о-пліч і заспівати в один голос Державний Славень. Характерною ознакою цьогорічного флешмобу стало те, що на мосту через Ворсклу зібралося чимало людей поважного віку. З ними говоримо про те, чи мають зараз українці потребу у єднанні.      

  • Єднання нам необхідне, зміст хороший у цьому. Треба завжди бути разом, бо якщо люди разом, вони зможуть завжди чогось добитися. Важливо, щоб побачили, що є такі люди, які поважають традиції, пам’ятають історію свого народу, – каже полтавка Надія Дмитрівна.

Ще одна пенсіонерка, Любов Петрівна, потверджує думку, прикладом із власного досвіду. 

  • Я часто їжджу на Західну Україну. І в Львові, й у Хмельницькому, й у Дрогобичі була, мене скрізь гарно зустрічають. Й вони сюди приїжджають, ми також з хлібом-сіллю стрічаємо. Скрізь в Україні гарні люди!

Здолати «совети» у собі, а потім вже – у країні. Ось найголовніша мета, яку бачить у подібних акціях Надія Кирилівна, відверто каже:

  • Ми ж українці, це наше свято. Україна – єдина. Схід і Захід разом. Я вважаю, що так воно й повинно бути. Мені 57 років, то з самого дитинства нас переконували, що на Заході України «бандери», а тут – нормальні люди. Й тільки тепер ми знаємо, що це не так. Їх зневажали за те, що вони боролися за свободу України. А в нас оцей дух свободи вбивали голодом, репресіями, каторгою. Тепер ми їм маємо уклонитися з пошаною, а потім всі разом підняти голови.

Свідома молодь, серед яких психолог Юлія Костенко, радіє з такої позиції. Каже, що таким чином Україна хоч і повільно, але неухильно, крок за кроком, повертається до своїх етнічних коренів, піднімає голову й починає боротися за власну свободу. У думках,і на полі бою, зі зброєю.

«Ми знаємо, що ми виконуємо свій обов’язок, пам’ятаємо, шануємо всіх тих бійців, борців за волю, незалежність України, які загинули, тих, хто й сьогодні гине. Й тих, хто працює на благо нової України».

Колоритного чоловіка у військовій формі поверх вишиванки, що назвався  Андрієм Булавою з Диканьки, щиро потішила така позиція:  

«Я вважаю, що зараз ми єдині. Схід і Захід об’єднані. Воюємо усі разом, гуртом, за нашу Україну. В 1919 році це було складніше набагато. Тоді теж йшла війна, й з’являлися тільки паростки Незалежності. Такими акціями ми можемо показати тим українцям, які зараз залишилися на Сході, що треба єднатися й відроджувати єдину, Соборну Україну».

З питанням про те, яка ідея зараз може об’єднати не тільки Полтаву, а й всю Україну, ми звернулися до депутата Полтавської міської ради від фракції «Самопоміч» Юрія Бойка:

«Дивлячись на те, як Україну намагаються останнім часом роз’єднати як зовнішні вороги, так і внутрішні, політичні вороги, роз’єднати Схід і Захід, вкрай важливо гуртуватися. Навколо ідеї родини, братерства, нації. Якраз у цьому, у сьогоднішньому дні, у сьогоднішній акції ми, як полтавці, і як представники «Сомопомочі»,  ми й намагалися показати, що «Україна – єдина».

Щороку до полтавського «Ланцюга Єднання» долучається все більше й більше людей. А це значить, що зміни у державі хоч і повільно, але відбуваються.