Новини

Всі новини
2018-05-15

«Уряд на сьогодні займається латанням дірок: де горить, туди й біжить. Про яку точку росту економіки може йти мова?» – Т. Острікова

Острікова в ПУЕТ

Що хвилює найбільше людей на Полтавщині? Продаж землі, податки для малого та середнього бізнесу, пошук можливих точок зростання економіки раніше потужних підприємств, пенсії, субсидії та корупція у всіх сферах життя, від дитячого садка до поховального бюро. Про це народний депутат від «Об’єднання «Самопоміч» Тетяна Острікова почула на кількох зустрічах, що відбулися в Полтаві.

Зустріч з працівникам Полтавського автоагрегатного заводу

Тетяна Острікова каже, що на владному рівні також треба шукати можливості для стабілізації економіки та забезпечення її зростання. Але немає ще жодної державної стратегії, що могла б це декларувати.

 В що уряд пропонує вкладати гроші? Ви знаєте? Я теж не знаю, бо він не пропонує. Уряд на сьогодні займається латанням дірок: де горить, туди біжить. Виліз дефіцит пенсійного фонду страшний, який треба терміново стабілізувати, поміняли коефіцієнт страхового стажу з 1,35 на 1, в одних забрали, іншим трошки докинули. Якість такі точкові зміни треба робити, бо взагалі буде дефолт. Але це не те, що забезпечить зростання. Перед тим, як ці кошти вкладати, їх треба до держбюджету залучити, – каже Т. Острікова.

Перш ніж шукати точки зростання, треба провести аналіз втрат бюджету.

Сьогодні ми орієнтуємося на спеціальне дослідження економістів інституту соціально-економічних трансформацій. Де найбільші втрати бюджету? Це схеми ухилення від оподаткування на митниці, офшори (це те, що не надходить в бюджет), потім розкрадання через тендери, оборонку. Це все міряється 180 млрд. щороку. Ми пропонуємо інструменти, як ці кошти в бюджет залучити. Коли вони зайдуть в бюджет, ми формуємо точки зростання. В воюючій країні це має бути військово-промисловий комплекс.

ПААЗПро точки зростання економіки для вітчизняних підприємств та перешкоди до реального зростання
  1. Військово-промисловий комплекс

Укроборонпром (постійно думаю, як не сказати «порн»). Один раз таку обмовку допустили, бо насправді, те що там відбувається, інакше як порнографією назвати не можна. Він поставляє на експорт зброю? Так. Бо вона користується попитом. Тільки він її поставляє через прокладки. І в цьому винний не тільки укроборонпром, бо в цьому є інтерес і інших держав, вони також хочуть мати якісь корупційні відкати.

  1. Точкою зростання можуть бути інфраструктурні проекти.

Наприклад, будівництво доріг. Але саме будівництво, а не вкатування мільярдів в ямкові ремонти.

  1. Розвиток ІТ.

Україна – одна з країн-лідерів з розробки ІТ-технологій. Утім, найчастіше буває так, що розробляють українці, а патентують – інші країни.

Лекція для викладачів та студентів ПУЕТ

DSC_0573Окрім того, Т. Острікова зустрілася з викладацьким складом та студентами Полтавського університету економіки та торгівлі. Актуальна тема розмови – формування та наповнення бюджету країни, економічна, податкова, митна політика. Людей цікавило функціонування системи «Прозорро» та контроль над витратами міст, що отримали чималі кошти на бюджет розвитку внаслідок фінансової децентралізації. З потребою контролювати Тетяна Острікова не погодилася, зазначивши, що розподіл бюджету на місцях має ревізувати громада та прогресивні представники міської влади. Про «Прозорро» сказала так:

Метою «Прозорро» було зменшення корупційної складової, тобто продавання задорого того, що коштує дешево. Система недосконала, з цим погоджусь. Але при тому система залишає можливість для з’ясування критеріїв технічного процесу ліквідування викривлення. В тому числі й прописане під одного гравця. Десь витрати державні завдяки «Прозорро» оптимізувалися, але прописування під одну фірму і фікція результатів тендерів також є. Як боротися? Публічна позиція. До Уряду не апелювати гаслами, а конкретними прикладами.

Важливим питанням, що викликало низку дискусій, стосувалося ввезення в Україну неякісних, дешевих, не сертифікованих товарів з Китаю, котрі витісняють з ринку українські якісні, але більш дорогі аналоги. Т. Острікова окреслила ситуацію, навівши для прикладу ситуацію з GPS-трекерами. Вони потрапляють в Україну з Китаю через «дірки» на митниці, їх не вносять до жодних баз даних.

Фура з вантажем на 15000 доларів заходить в Україну без розмитнення через Херсон, Одесу, сотні метрів неконтрольованого кордону з Росією. Хабар вирішує все. Сьогодні митниця генерує потік кешу до партійних кас, а Україна наповнюється неякісним, а часто навіть шкідливим, товаром. При цьому заробітна плата митників мізерна. Як і вчителів з лікарями, яким би мали платити з бюджету, який би наповнювався в тому числі й коштами, стягнутими митницею. 75 млрд. грн. щороку – втрати бюджету через таку роботу митниці, –  розповідає Т. Острікова.

Ще гірша ситуація із ввезенням іграшок з Китаю, без будь-яких маркувань. Софія Литвин, що представляла на зустрічі держпродспоживслужбу, зазначила:

Неможливо вийти на імпортера. Такий товар супроводжується чорними накладними, які не мають найменування постачальника. Або ж накладних взагалі немає. Додає критичності ситуації й юридична необізнаність підприємців, що купують. Доводиться таку шкідливу продукцію вилучати та утилізувати. Але саме митниця мала бути бар’єром для неякісної продукції, заборонених речей, сприяти торгівлі та наповненню бюджету.

         Підприємці також страждають від нелегальних товарів. Якщо в них вкрали товар, то неможливо навіть офіційно визначити збитки.

Зустріч з громадою Полтави

зустріч з громадою ПолтавиНа вечірній відкритій зустрічі, куди мали змогу прийти всі охочі поспілкуватися з депутатом полтавці, говорили про пенсійну реформу, субсидії, пільги для учасників АТО та землю.

Пенсійна реформа і субсидії

Фейкова пенсійна реформа, що виявилася черговим розчаруванням для українців, в тому числі й полтавців, а тепер страх втратити субсидію через незначне підвищення пенсійних виплат стала причиною дискусії на зустрічі.

Хочете, я вам розкажу на прикладі своєї мами? У неї була пенсія 4 тис. грн.. І вона мала субсидію. Внаслідок пенсійної реформи вона отримала близько 5 тис. Їй реально багато перерахували. Тобто в неї стала пенсія десь близько 10 тис. Але вона втратила право на субсидію. Тепер вона говорить: «Несправедливість, для чого мені ця пенсійна реформа, якщо після оплати за опалення в мене залишається менше, аніж в мене було при пенсії в 4 тис. грн.. і з субсидією?». Я цей приклад розказую МВФ як приклад неуспіху Уряду в галузі політики субсидій. А вони сидять і говорять: це класно, ми саме так і вимагали в вашого Уряду, через такі непрямі методи повилучати у ваших людей ці кошти, – розповідає Т. Острікова.

Земля, реформа та пропозиції МВФ

Питання продажу землі в Україні дуже соціально-чутливе. Немає єдності відносно того, продавати землю, чи ні у суспільстві, поміж фермерами, власниками паїв, у Верховній Раді. Чи не кожна людина має свою думку. Складно знайти спільну позицію. Ті, хто кричать: «Не дамо продавати рідну землю» найкраще знають, що мораторій – фікція. Його є тисяча й один спосіб обійти. Усі знають, що сьогодні наша земля продається, а мораторій створює ілюзію її захисту від продажу. Це все відбувається без вашого й нашого відома, без сплати податків. Ринок існує. Чорний.

Позиція Т. Острікової щодо цього питання: «Я за ринок землі, але не при цій владі. Це ставлення більшості дрібних і середніх фермерів, і я його поділяю. Окрім того, щодо землі фермери називають другу пересторогу: відсутність доступного фінансування для них. Тобто сьогодні взяти кредит під 23% на придбання землі – занадто дорого. Сьогодні землю купить той, в кого сьогодні вже є кошти. Чи до цього за задумом мала б призвести реформа?».

Окрім того, Т. Острікова озвучила позицію МВФ та Світового банку відносно цього питання:

IMG_20180514_111351Вони кажуть: «Як ви дивитесь на те, що ми почнемо продавати невелику частину землі з державного запасу, при цьому забезпечимо вашим фермерам доступні, дешеві, довгострокові кредити?». Я можу погодитися на це, як на пілотний проект. Чому МВФ це хоче? Тому що ми повинні віддавати йому борги.

На сьогодні «Самопомочі» доводиться відстоювати у стінах Верховної Ради мікроскопічні зміни, котрих вдалося досягти на шляху до змін у країні. На це витрачається колосальний ресурс. І без підтримки на місцях успіху не досягти.